Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичастувати, -тую, -єш, гл. Истратить, потчивая. Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж принеси, коли не вичастувала ким. Котл. МЧ. 470.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Квітина, -ни, ж. Одинъ цвѣтокъ. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. квітиночка. А дитиночка — як квітиночка. Грин. III. 337.
Квітчаний, -а, -е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. І. 206. 2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.
Колястра, -ри, ж. = молозиво. Подольск. г.
Осередь нар. Среди. Та ви такої риби осередь літа не купите.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Прометушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Просуетиться.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides. Шух. І. 21.