Дожива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дожи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися.
Драпа́чка, -ки, ж. звізда́ті драпа́чки. Родъ вышивки.
Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя.
Змулити Cм. змулювати.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Cм. ікровиця.
Насміхати, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати.
Перебачити, -чу, -чиш, гл.
1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього.
2) Простить.
Погоджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться.
2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема.
Потектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Німці пошваркотіли та й потеклися.
Присолоджувати, -джую, -єш, сов. в. присолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Подслащивать, подсластить.
2) Привлекать, привлечь на свою сторону. Чимсь присолодила вона його.
3) — язика. Ябедничать, наябедничать. Чи не ти язика присолодив? Та він і руками й ногами відхристюється. Не дух же святий навіває інспектора! От ми і зговорились докопатись до донощика.