Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Мазу́н, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Тлити, тлю, тлиш, гл. Скоро и съ жадностью ѣсть.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Упірка, -ки, ж. При нередвижной пловучей сукновальнѣ предохранительный треугольный плотъ для защиты отъ идущихъ по рѣкѣ плотовъ; ставится впереди сукновальни.
Халайстра, -ри, ж. = халастра.
