Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невістиця

Невістиця, -ці, ж. = невістка. Вийди, матінонько стара, привів ем ті невістицю — красна, молода. Гол. І. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІСТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІСТИЦЯ"
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ. Шух. І. 210.
Ґерлак, -ка́, м. Овца, зачахнувшая отъ болѣзни. Ананьев. у.
Ду́дник, -ка, м. = дударь 1 и 2. За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла: заграй мені, дуднику, у дуду. Чуб. III. 176. Ум. ду́дничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку. Ном. № 12519.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм. О. 1861. XI. Св. 63.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. ІІІ. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подорожня скриня. Чемоданъ. Н. Вол. у. 2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.
Пропивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пропити, -п'ю, -єш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. Рудч. Ск. II. 21. пропивати батька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы. Мил. 125.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво. К. ЦН. 271.
Руйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Ном. № 13746. Руйнують твій народ поганці. К. Іов. 217. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІСТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.