Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Відвисати, -са́ю, -єш, сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. І. 15. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. І. 3.
Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Лв. 96. Cм. леліч.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. І. 168.
Перепонка, -ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ. Харьк. у.
Поділ 2, -лу, м. 1) Раздѣлъ; дѣлежъ. Нехай би їм без поділу усе, що ми з тобою придбали на віку. О. 1861. VIII. 18. Поділ у них іде, дак ще сварки за землю. 2) Разверстка, размежеваніе. 3) Въ ариѳм.: дѣленіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2.