Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Пісок, -ску, м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Мет. 101. Ум. пісо́чок.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили. Харьк. у.
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Роз'їздитися 2, -джуся, -дишся, сов. в. роз'їхатися, -їдуся, -дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. Левиц. Пов. 324. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. Кв. І. 40. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.
Розлічувати, -чую, -єш, сов. в. розлічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Разсчитывать, разсчитать, расчесть. Котл. Ен. VI. 19. Поки розлічила гроші, то ви вже й побігли. Кролев. у.
Розситити, -чу́, -ти́ш, гл. О медѣ, сахарѣ: развести водой. Розситити (мед) так, як би в продажу. Чуб. І. 72.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 557.