Бляск, -ку, м. Блескъ, сіяніе. Ясний місяць заглянув в віконця.... пішов бляск по всій хаті.
Гайтина, -ни, ж. Жердь.
Комашина, -ни, ж. Одно насѣкомое, одинъ муравей. Cм. комаха. Чоловік проти землі менше, аніж сама менша комашина проти чоловіка здається. Ум. комашинка. Здалеку рій комашинок зразу побачиш, а кожну комашинку нарізно побачиш тільки зблизька.
Кришити, -шу́, -шиш, гл.
1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Чого не люблю, того і у борщ не кришу.
2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину.
3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний.
Общипати Cм. общипувати.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. На опадці гарне жито роде.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2).