Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. Калиновий кисіль.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. . Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Ув. кривуля́ка.
Кругосвіт, -ту, м. = круговид. Його (М. Вовчка) кругосвіт немаленький.
Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить.
Циганя, -няти, с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Ум. циганя́тко.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Cм. чудак.