Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

небожечка

Небожечка, -ки, ж. Ум. отъ небожка.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБОЖЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБОЖЕЧКА"
Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́. О. 1862. V. Кух. 37.
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.
Лома́ння, -ня, с. Ломка (камня). Поки докопаєшся до каміння, то грошей піде, а на ломання треба ще. Камен. у.
Окаянний, -а, -е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла. К. ЧР. 379.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника. Св. Л. 108.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
То-що. Cм. то.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕБОЖЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.