Вибиванка, -ки ж = вибійка.
Гасання, -ня, с. Бѣганіе, прыганіе.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Повести, -веду́, -де́ш, гл. Повести. Та повів її до батенька. Та зв'язали білі руки, та повели хлопця всюди по ринку. Поведем кривого танця. Як же ви... погано повели свою дочку. Пальцями повела себе по виду.
Попереловлювати, -люю, -єш, гл. Переловить (во множествѣ).
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок).
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Не руш чужого. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Вітрець рушив. Рушай! Трогай! Мартъ!
