Змислити, -лю, -лиш, гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п'яним собором. К. ПС. 126.

Ля́да I, -ди, ж. 1) Опускная дверь: въ потолкѣ (на чердакъ), въ погребѣ и пр. Подобное-же у колесниковъ въ парні. Вас. 146. 2) Опускная ставня въ прилавкѣ. Різники у нас продають м'ясиво на штандарах, а в кого крамниця є, то на ляді. Лебед. у. 3) Крышка надъ корытомъ, находящимся у сажа (Cм. саж), поднимающаяся и опускающаяся, устроенная съ того цѣлью, чтобы находящіеся на волѣ животныя не могли пользоваться изъ корыта кормомъ, положеннымъ для заключеннаго въ саж животнаго. Чуб. VII. 396. 4) Помостъ? настилка деревянная? Мені, мій пане, на ляді стояти (говоритъ конь). Чуб. V. 871. 5) Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходять нити основы и посредствомъ которой прибиваются одна къ другой поперечныя нити. Части ля́ди: два деревянныхъ четырехгранника называются собственно лядою (3); сквозь нихъ на концахъ проходять два болѣе тонкихъ четырехгранника — хвости (2), находящіеся по отношенію къ ля́ді въ вертикальномъ положеніи; нижніе концы хвостів укрѣплены въ нижнемъ брускѣ ляди (а), а верхній брусокъ (б) свободно ходить по хвостам вверхъ и внизъ для того, чтобы можно было между верхнимъ и нижнимъ брускомъ поставить блят (5) (Cм. это слово). Когда блят вставлень въ продолговатое углубленіе въ нижнемъ брускѣ и сквозь него пропущены уже нити основы, тогда верхній брусокъ (б) придвигается внизъ и, прижимая блят, удерживаетъ его въ стоячемъ положеніи, а самъ брусокъ укрѣпляется двумя клиньями, клинками (4); верхніе концы хвостів связаны поперечной перекладиной, которая называется ро́спинка (1). ляда вверху привязывается къ особой перекладинѣ въ верстаті, которая называется же́рточкою, такимъ образомъ, чтобы она могла качаться взадъ и впередъ, какъ доска качелей. Конст. у. Въ Галиціи хвости наз. лядобійцями. МУЕ. III. 18. У гуцуловъ ляда, называется набівка, имѣетъ слѣдующія названія частей: стріла = роспинка, снизьки = хвости, рама = собственно ляда, бе́рдо = блят. Шух. L 256.

Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. Ном. № 11310. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить. Ном. № 10820.

Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880.

Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся. 2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько. К. Дз. 130.

Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.

Первий, -а, -е. = перший. Нерві півні заспівають, то я тебе й ізбужу. Чуб. V. 535.

Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Ном. № 1300. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Гліб. Прирівняв кішку до собаки. Ном. № 7929.

Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.

Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Вх. Лем. 482. Cм. чистина 2.