Вентерь, -ря, м. = ятір.
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ капелюх.
Оногди нар. Недавно, намедни. А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди з-за гори винесли?
Підлетіти Cм. підлітати.
Повидатися, -даюся, -єшся, гл. Повидаться, увидѣться. Таки з своїм родом та повидаюся.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Свиняк, -ка, м. 1) Порода грибовъ. 2) Свиной экскрементъ.
Тирло, -ла, с.
1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. , Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла.
2) Логовище, притонъ звѣря. Оттут саме вовче тирло.
3) Также ти́рво. Мѣсто, гдѣ птица токуетъ, токъ. Вообще мѣсто, гдѣ птицы собираются для отдыха, на ночь. Журавлі десь курлюкають на тирлах.
4) = терло 1.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
