Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білоголовець, -вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. Cм. білавка.
Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Вепер, -пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. веприк. Гн. І. 130, вепрок. Гн. І. 129.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Караман, -на, м. Названіе чернаго вола. КС. 1898 VII. 42.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Попереписувати, -сую, -єш, гл. Переписать (во множествѣ).
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!» Ном. № 8248.