Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич. Г. Барв. 31.
Зателе́па, -пи, об. Неряха. МВ. (КС. 1902. X. 152). Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Брацл. у. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув. Грин. III. 652.
Ігрище, -ща, с. = грище. Грин. III. 441. Дівочі ігрища незабутні. К. ДС. 21. На ігрищах ніхто як я перед вела. Стор. І. 133.
Налену́ти, -лену́, -не́ш, гл. = на́линути.
Намі́тити Cм. намічувати.
Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував. Гн. II. 54.
Придавити Cм. придавлювати.
Стрібний, -а, -е. = срібний. Грин. III. 545.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.