Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Благатися, -гається, гл. безл. Умоляться, проситься. благається, благалося. Просится, просилося. Скільки благалося благословення. МВ. ІІ. 181.
Верхів'Я, -в'я, с. 1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я, О. 1862. V. 83. 2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к. Греб. 358.
Надто́чувати, -чую, -єш, сов. в. надточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Треба розуму надточити, де сила не візьме. Ном. № 5843. 2) Выцѣживать, выцѣдить, выточить часть (жидкости).
Тесля, -лі, м. 1) Плотникъ. Котл. Ен. VI. 48. Єв. Мр. VI. 3. 2) ж. = теслиця. Вх. Зн. 69. Ум. те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце. Лукаш. 157.