Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.).
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину.
Пристарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати.
Росий, -а, -е. = русий. Розчеши росу косу.
Чиншовий, -а, -е. Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта.