Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зали́ти, -ся. Cм. залива́ти, -ся.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка. Желех.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо. Волч. у. Мнж. 181.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Схованка, -ки, ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. Греб. 338. віддати до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. О. 1861. V. 72.