Броснатий, -а, -е. О деревѣ: имѣющій много почекъ. Броснате дерево.
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою.
Обважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обважитися, -жуся, -жишся, гл. Набирать, набрать много тяжести на возъ. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне.
Перезнати, -на́ю, -єш, гл. Провѣдать, прослышать.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Час, -су, м. 1) Время, пора. З того часу ставок чистий заріс осокою. В часі погоди бійся великої води. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Нема в його часу ані година. вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. По часі зроблю, а тепер нема коли. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Час їхати. Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Приходь лиш, брате, на часок! А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись!
