Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натичка

Натичка, -ки, ж. Короткій колъ, вбитый не въ землю, а въ плетень, возлѣ большого кола, если послѣдній окажется короткимъ и не даетъ возможности продолжать городить. Мнж. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТИЧКА"
Відростання, -ня, с. Отростаніе. Харьк.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Верхн. у. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать. Новомоск. у.
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе. Желех.
Ирід, -рода, м. см. ирод.  
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Обпатрати Cм. обпатрювати.
Плит, -та, м. Плотъ. Мнж. 189.
Покопирсати, -са́ю, -єш, гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем. Левиц. І. 67.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.