Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Годен, -дна, -дне Краткое окончаніе отъ годний. 1) = годний. годен у бога. Угодный Богу. Як я буду в Бога годен, буде в мене худобонька. Гол. IV. 450. 2) не годен. Не въ состояніи. З тої туги аж не годен їсти. Гн. II. 188.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Подовбатися, -ба́юся, -єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.
Розшитися, -ши́юся, -єшся, гл. О курицѣ: сѣсть на гнѣздо, чтобы снести яйцо. Шух. 238.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Сукмана, -ни, ж. 1) = сукман. Гол. Од. 33, 44. А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. Гол. І. 18. 2) Родъ свити въ Холмщинѣ. Чуб. VII. 121. Ум. сукманка, сукманонька, сукманочка. Чуб. І. 276.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2. ХС. І. 75.