Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насторочувати

Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2)вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха. Котл. Ен. III. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОРОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОРОЧУВАТИ"
Барабосити, -шу, -сиш, гл. 1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у. 2) Бить ладонями по спинѣ въ игрѣ въ ярки. Ив. 34.
Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. Чуб. ІІІ. 12. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. І. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба. Ном. № 7570.
Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.
Пообробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обработать, отдѣлать (во множествѣ).
Розвісити, -шу, -сиш, гл. 1) = розвішати. 2)вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив. Зміев. у. 3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив. Гн. II. 238.
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТОРОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.