Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настовпужувати

Настовпужувати, -жую, -єш, сов. в. настовпужити, -жу, -жиш, гл. = настовбурчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВПУЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВПУЖУВАТИ"
Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Закопті́лий, -а, -е. Закопченный.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Обрізанець, -нця, м. Серебряный рубль, обрѣзанный съ цѣлью украсть серебра. Карбованці — не жидівські обрізанці, а повні. Сим. 84.
Половинниця, -ці, ж. 1) Сортъ плахти. Черниг. у. 2) Та, которая все уменьшаетъ на половину (переполовинює?) Встрѣч. въ уменьшит. формѣ въ слѣдующей пословицѣ: Винничка — всьому половинничка, млиночок — всьому віночок. Ном. № 14017.
Сілкий, сільки́й, -а́, -е́ О соли: обладающій достаточной силой. Сіль-кримка — сілька, а сіль матінка не сілька. Міусск. окр.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча. Шух. І. 104. 162.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТОВПУЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.