Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Дрешпа́к, -ка́, м. У овчинниковъ: когтеобразный желѣзный гребешокъ, которымъ расчесываютъ шерсть на обработанной уже овчинѣ.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся.
2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. Невиводний гість.
Негувати, -гую, -єш, гл. Не признавать кого, пренебрегать кѣмъ. За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти?
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива.
2) Притворный.
3) Не настоящій, поддѣльный.
Обклеїти Cм. обклеювати.
Правдувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати.
2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка.