Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настановляти

Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. ЗОЮР. І. 216. Його громада титарем настановила. Г. Барв. 424. 5)на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Г. Барв. 415. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Г. Барв. 511. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». Г. Барв. 420. настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон. Мир. ХРВ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАНОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАНОВЛЯТИ"
Витребенькувати, -кую, -єш, гл. Прихотничать, привередничать.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Заверта́йло, -ла, м. Производящій кастрацію. Оцей мій кум завертайло на нашому селі.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Г. Барв. 454. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. К. ЧР. 344. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Новомоск. у. Наважмось, браття, на спасенну річ. К. Пс. 66. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив. Кіев. г.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився. Чуб. III. 321.
На́рість, -рости, ж. Наростъ. Н. Вол. у.
Рабин, -на, м. Раввинъ. АД. II. 28. Рабин умер, а книжечка зосталася. Ном. № 918.
Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили. О. 1862. II. 76.
Тотам нар. Вотъ тамъ. Ой не видко Коломиї, лишень видко сіни, тотам мого миленького кучері посіли. Гол. II. 302.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТАНОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.