Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати.
Віддаровувати, -вую, -єш, сов. в. віддарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отдаривать, отдарить.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Мрі́я, мрі́ї, ж. Мечта, греза. Ох, мрії мої, мрії золотії. Все те викликали веселі мрії, веселі думи. Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії.
Нали́гувати, -гую, -єш, сов. в. налига́ти, -га́ю, -єш, гл. Набрасывать веревку на рога (быка, коровы). Налигай воли та веди сюди.
Некваря, -рі, ж. Плохо сваренное кушанье.
Обертати, -та́ю, -єш, сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2) — на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Твоє святе слово на святе діло обернуть. А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. б) = — у що. в) — на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. 3) — у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви.
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти.
Укладатися, -даюся, -єшся, сов. в. укластися, -кладуся, -дешся, гл. 1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. 2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Уклався місяць спать. Піди вкладися гарно спати.
