Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настановляти

Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. ЗОЮР. І. 216. Його громада титарем настановила. Г. Барв. 424. 5)на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Г. Барв. 415. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Г. Барв. 511. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». Г. Барв. 420. настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон. Мир. ХРВ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАНОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАНОВЛЯТИ"
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
За́плішечка, -ки, ж. Ум. отъ заплішка.
Зоп'ясти, -пну, -неш, гл. = зіп'ясти, -сяГліб. 89. Левиц. І. 103.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у.
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости. К. ЧР. 195.
Промова, -ви, ж. Рѣчь. Царь Наливай промову промовляє. К. ЦН. 240. Богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230. Ум. промовка.
Пуслик, -ка х. Родъ одежды. З тим ся треба любувати, што в пуслику ходит. Гол. II. 424.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТАНОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.