Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Чуб. V. 103. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля. Черном.
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки. Левиц. Пов. 103.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п. 3) = розмірач. Сумск. у.
Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Убезпечати, -ча́ю, -єш, сов. в. убезпечити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись». О. 1862. V. 102.