Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. 2) Забвеніе.
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?
2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами.
Незлюбити, -блю́, -биш, гл. Невзлюбить.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату.
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Рандарство, -ва, с. = орандарство.
Рубанка, -ки, ж.
1) Рубка (дровъ).
2) Сортъ мелколистой махорки.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Чистник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris L.
Шибеник, -ка, м.
1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника.
2) Шалунъ, сорвиголова.
