Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наставляти

Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. Котл. Ен. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. МВ. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. Мил. 200. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. Стор. МПр. 60. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. X. С. І. 76. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв? МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАВЛЯТИ"
Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Гугня́віти, -вію, -єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє. Кв.
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Лавник, -ка, м. 1) Членъ стараго городского малорусскаго суда. К. ЦН. IV. 1. 2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ. КС. 1890. VII. 92.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл.иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти. Желех.
Фуркати, -каю, -єш, гл. 1) Трещать фуркалом. Шейк. 2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.