Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гро́мик, -ка, м. Ум. отъ грім.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Камінець, -нця́, м. Ум. отъ камінь. 1) Камышекъ. 2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув. 3) синій камінець = камінь 6. Мил. 31.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто. Желех.
Поблизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ приблизить. Желех.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Скрипнути Cм. скрипіти.