Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув.
Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Напуча́ти, -ча́ю, -єш и напучувати, -чую, -єш, сов. в. напути́ти, -пучу, -тиш, гл. Указывать, указать путь, надоумливать, надоумить. Хиба я напучав їх красти? Сами зробили, а на мене клеплють. Я тебе розважала, напучала, як рідна мати. Тепер я тебе напучу, як помиритися з жінкою. Мабуть нечистий напутив його.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться.
Тернослива, -ви, ж. = тернослив. Ум. терно́сливка, терно́сливочка.
Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Вовк не вчув, що він сказав. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала?
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
