Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать.
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Закарлю́ка, -ки, ж. Крючекъ, загибъ. Ум. закарлючка.
Капиця, -ці, ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ.
4) Бранное слово.
Кухаренко, -ка, м. Сынъ повара.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Чеберчати, -чу́, -чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Коса чеберчит.
