Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Бородатий, -а, -е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342. 2)та трава. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Ди́мно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.
Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
Померти, мру́, мреш, гл. Умереть, помереть. Як помру, а ти будеш жива, прийди, подивися, де моя могила. Чуб. V. 147.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Шевч. 133. Ум. рученятко, рученя́точко.
Шершебка, -ки, ж. = шерстебка.
Штикуляти, -ля́ю, -єш, гл. = штигуліти = шкитильгати. Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш? Грин. III. 651.