Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Коби не бутав, то би ноги не зламав.
Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя?
Гицкати, -каю, -єш, гл. Прыгать, подпрыгивать.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Заквіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. закві́тнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Ой заквітли хвіялочки, заквітла.
Замашни́й, -а́, -е́ Тяжелый, увѣсистый, чѣмъ удобно замахнуться. Качалка замашна. Подай сюди щось замашне забити кілок. А там смерть страшна і коса замашна. 2) Быстрый, скорый, прыткій. Замашний хлопець.
Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Обужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. обуди́тися, -джуся, -дишся, гл. Просыпаться, проснуться, пробудиться.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.