Жо́ліб и жо́лоб, -ба, м. 1) Желобъ, желобокъ. 2) Корыто. Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. Жолоби викотили з нової комори. Насипали три жолоби грошей. 3) Выдолбленный дубовый пень, въ который вдѣлано дно, но въ днѣ пробиты дыры; вставляется въ полевой родникъ: вода изъ послѣдняго проходить сквозь дыры въ днѣ и стоитъ въ пнѣ, не смѣшиваясь съ иломъ. 4) Въ ручной мельницѣ гончара: желобокъ, по которому размолотый матеріалъ падаетъ изъ подъ жернова. 5) Въ терлиці: пространство между боками въ которое опускается мечик. 6) Глубокая и узкая долина. Їдьмо жолобом. Ум. жолобо́к, жолобо́чок. Кринички-жолобки. У коморі стоять три жолобки.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Зві́дувати, -дую, -єш, сов. в. зві́дати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Піду звідаю, чи піп дома. Як звідаєш, то зміряєш.
Мося́ж, -жа, м. Желтая мѣдь.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене.
Переїднати, -на́ю, -єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. Не стає мені десять грошей до півзолотого.
Приморозок, -зку, м. Утренній морозъ. Почалися на дворі приморозки. Приморозком підемо у Жванець зраня.
Стовма нар. Стоймя.
Трясавиця, -ці, ж.
1) = трясавина.
2) Лихорадка.