Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напрохувати

Напро́хувати, -хую, -єш, сов. в. напроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = напрошувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОХУВАТИ"
Відсуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсунутися, -нуся, -нешся, гл. Отодвигаться, отодвинуться. Не сами вікна одсуваються. Чуб. V. 699. Одсунься геть, не підступайсь. Котл. Ен. VI. 36.
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена. Шух. І. 148.
Отцевий, -а, -е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482.
Підволокти Cм. підволікати.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Провезти Cм. провозити.
Рацю́га, -ги, м. Большой ракъ. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРОХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.