Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Уподобав картовника і костира п'яного.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Ум. оби́донька.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити.
Парча, -чі, ж. Парча.
Позагадувати, -дую, -єш, гл.
1) Загадать (во множествѣ).
2) Приказать (многимъ).
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова.