Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички.
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити.
Обтиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обітертися, обітруся, -решся, гл. Отираться, отереться, утереться.
Скаятися, скаюся, -єшся, гл. Раскаяться. Чорна гречка, білі крупи, не впадайся, дівча, в руки, бо як мені попадешся, то й на послі не скаєшся.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти.
Утокмити, -млю, -миш, гл.
1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу).
2) Устремить. На стелю очі утокмила.