Відломок, -мку, м. Отломокъ, обломокъ. Покрила хвиля всіх одна, одломки тільки шум хапа.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт.
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син.
Круглянча, -чати, с. Маленькій круглый горшокъ.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. 3) — у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи.
М'я́лиця и мня́лиця, -ці, ж. 1) Мялка для льна и конопли. 2) Мятая солома.3) Потасовка. Піди, ще й тобі м'ялиці дадуть.
Підточувати, -чую, -єш, сов. в. підточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) О червяхъ, мышахъ: подтачивать, подточить, подъѣсть. Робак підточив (яблуню).
2) Наставлять, наставить, пришить кусокъ матеріи.
3) Цѣдить, нацѣдить въ добавку. Підточи наливки в пляшку.
4) Просѣивать, просѣять зерно на решето.
