Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намовити

Намо́вити, -ся. Cм. намовляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМОВИТИ"
Відмолодикувати, -кую, -єш, гл. Прожить молодые годы.
Жартівли́во нар. Шутливо.
За́плід, -лоду, м. 1) Оплодотвореніе. 2) Расплодъ. Купила курочку на заплід.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Повиряжати, -жа́ю, -єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому. Харьк. г.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Ряб, -бу, м. = рьоб. Мил. 55.
Стояка, -ки, ж. Въ загадкѣ: дерево, дубъ. Стоїть стояка, на стояці висить висяка (жолудь). ХС. III. О5.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.