Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Макс. 105. Ум. же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла. Чуб. ІІІ. 234.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Чуб. V. 576. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Старі зарання повмірали. Шевч.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.