Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.
Гряд, -ду, м. К. Псал. 178. Іде гряд. Ном. № 13403. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд. Ком. Р. ІІ. 25.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ. Канев. у.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ. Вх. Лем. 447.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Пуха, -хи, ж. 1) Въ выраженіяхъ: добити пухи, добити до пухи. Довести до крайности, покончить съ чѣмъ. Добили чоловіка до пухи. Борз. у. Тепер уже ляхам наші добили пухи. Ном. № 874.
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину. Кобел. у. 2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.