Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налютувати

Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛЮТУВАТИ"
Борозка, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Заличко́вувати, -вую, -єш, сов. в. заличкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть, замаскировать, закрыть плохое лучшимъ. Чи ви бува не заличкували льону: він зверху гарний, а насподі який? Лебед. у. Другий бік у каністасеві аж ніже ж тобі не заличкований: гвіздочки тобі та горити́чки на видлі. Екатерин. г.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.  
Зімня́тися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Охвірний, -а, -е. Пожертвованный. Охвірний образ.
Потопити, -плю́, -пиш, гл. Потопить, затопить, утопить. Дітей потоплю і сам утоплюсь. Чуб. II. 13. Вона собі сина породили, в глибокому колодязі потопила. Чуб. V. 363.
Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.