Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налоскотати

Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛОСКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛОСКОТАТИ"
Байор, -ра, м. = крайка. Kolb., I. 45.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка. Вх. Лем. 418.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана. Макс. (1849), 31.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Натхнення, -ня, с. = надхнення.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Окадькуватий, -а, -е. Коренастый, плотно сложенный. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий. Новомоск. у.
Похилистий, -а, -е. = похилий 1. Шапка чорна, похилиста. ЗОЮР. І. 97.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. ціпи́льничко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛОСКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.