Бесермен, -на и пр. = бусурман и пр.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
М'я́ти и мня́ти, -мну, -мнеш, гл. 1) Мять. Не терши, не мнявши, не їсти калача. Я не буду хустиноньки ні терти, ні мняти. 2) Бить. Лягла не клята, встала не мнята. 3) — шкури. Заниматься выдѣлкою кожъ. 4) Не рѣшаться, колебаться. Мне та й мне, — коли не продаси, то так і кажи.
Печихвіст, -хвоста, м. Вертопрахъ, шалопай.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Покорочати, -ча́ю, -єш, сов. в. покороти́ти, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти.