Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей. Желех.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку. Чуб. V. 415.
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Повипихати, -ха́ю, -єш, гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати. Левиц. І. 535.
Поникнути Cм. поникати.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? О. 1861. XI. Св. 62. Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало. О. 1862. VIII. 56.
Човник, -ка, м. 1) Ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. Рудч. Ск. II. 39. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Шух. І. 258. Стержень еще называется сват или цьвак. МУЕ. III. 19. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. Вас. 166. 3) Раст. Sagittaria sagittaefolia L. ЗЮЗО. І. 177. 4) мн. човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. Чуб. VII. 427. 415. 5) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.