Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Неправо нар. 1) Несправедливо. 2) Неправосудно.
Погнівити, -влю, -виш, гл. 1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж. О. 1862. IV. 89. 2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити. Мил. Св. 59.
Поздірря, -ря, с. Кострика. Будемо поздір'я трясти, на ручники прясти. Гол. IV. 380.
Промкнути, -ну, -не́ш, гл. Проглотить. Угор. 2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Брацл. у. Мене так і промкнуло од сирівцю. Рк. Левиц. 3) Постичь, узнать, проникнуть, понять, угадать. Ти хиба проминеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні, а милостину все таки дай. Черк. у.
Розглядання, -ня, с. Разсматриваніе. АД. І. 52. Да поїдем, братці, на прогуляння, на розглядання. Чуб. III. 283.
Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.