Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безшлюбний, -а, -е. Безбрачный.
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. Котл. Ен. VI. 28. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері. Н. Вол. у.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. Макс. І свяченим (ножем) копа яму. Шевч. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною. Мет. 2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Левиц. І. Ой став козак царь-зілля копати. Мет. 3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку! 4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Н. п. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами. Ном. № 8474.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Поворотко нар. Просторно, удобно поворачиваться. Не поворотко копати в вузькій криниці.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.