Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Да́лебо нар. = Далебі. Чуб. V. 342.
Зава́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. завали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться, обрушиваться, обрушиться, заваливаться, завалиться. Була завалилася стеля, трохи людей не побила. 2) Заваливаться, завалиться, забираться, забраться. Було завалиться на піч.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Кицка, -ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. І. 165.
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Неробітний, -а, -е. Не рабочій, во время котораго не работаютъ.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Теплінь, -ні, ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті. Камен. у.