Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпереводний, -а, -е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Довольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности нищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. Черк. у. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Мкр. Г. 11. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився. Мкр. Г. 33.
Дури́на, -ни, ж. Придурь. Чи він трохи бува не з дуриною? Харьк. дури́ну стро́їти = дурнину строїти. Конст. у.
Зли́гнути, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Зли́гти, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Наскіпатися, -паюся, -єшся и наскіпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. наскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля... як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. О. 1861. III. 13. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Мир. Пов. І. 142. Наскіпався, мов на батька. Ном. № 3465.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Тертушка, -ки, ж. Терка. Котл. Ен.