Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. 3) Коромысло. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями.
Гамарство, -ва, с. Плавильное искусство, металлургія.
Ісх... Cм. ох...
Мрі́йний, -а, -е. Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Спиняка, -ки, ж. Ув. отъ спина. Спичка в ніс, болячка в спиняку, поздоровляю, як скажену собаку.
Сположити, -жу, -жиш, гл. — на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити.
Теркила, -ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? 2) Вьюкъ, тюкъ. Ум. теркилка.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся.
