Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили.
Сплакнути, -кну, -неш, гл. Всплакнуть.
Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе.
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею.
