Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удовування

Удовування, -ня, с. Вдовствованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВУВАННЯ"
Вельможність, -ности, ж. Знатность. Желех.
Витонути, -ну, -неш, гл. Выступить изъ воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Волч. у. (Лобод.). Cм. витавати.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Клич, -ча, м. Репутація. То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав. Макс. (1849). 75.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Пороз'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и роз'їстися, но о многихъ.
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати. Гол. IV. 348.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДОВУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.