Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накасуватися

Нака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. накаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й накасується. Вже я й мовчу, нічого йому не кажу, а він усе накасується на мене, — так я і вдарив його. Верхнеднѣпр. у. Та чого ти накасаєшся на мене? Харьк. у. Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю». Г. Барв. 458. Накасавсь, як голий на улицю. Ном. № 5093.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАСУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАСУВАТИСЯ"
Відшкварити, -рю, -риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Дри́ндом нар. Рысью. Дриндом іде кінь. Вх. Уг. 237.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Кедра, -ри, ж. = кедр. Ще на його дворі там стояла кедра, що на тій кедрі три святії щедрі. Грин. III. 5.
Копилча, -чати, с. = копил 8. Угор. и Желех.
Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. Угор.столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Услугування, -ня, с. Прислуживаніе.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАСУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.