Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

найпак

Найпа́к нар. = найпаче. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙПАК"
Жо́ліб и жо́лоб, -ба, м. 1) Желобъ, желобокъ. 2) Корыто. Шух. І. 185. Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. Н. п. Жолоби викотили з нової комори. Шевч. 112. Насипали три жолоби грошей. Рудч. Ск. II. 142. 3) Выдолбленный дубовый пень, въ который вдѣлано дно, но въ днѣ пробиты дыры; вставляется въ полевой родникъ: вода изъ послѣдняго проходить сквозь дыры въ днѣ и стоитъ въ пнѣ, не смѣшиваясь съ иломъ. Черниг. у. 4) Въ ручной мельницѣ гончара: желобокъ, по которому размолотый матеріалъ падаетъ изъ подъ жернова. Шух. I. 261. 5) Въ терлиці: пространство между боками въ которое опускается мечик. Шух. I. 147. 6) Глубокая и узкая долина. Їдьмо жолобом. Н. Вол. у. Ум. жолобо́к, жолобо́чок. Кринички-жолобки. Левиц. І. 197. У коморі стоять три жолобки. Рудч. Ск. II. 142.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3)зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря, 1883, стр. 323.
Налюбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. = налюбувати.
Наспід нар. Подъ низъ, внизъ, на низъ, на дно. Сховала в скриню аж наспід.
Одівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одіти, -діну, -неш, гл. 1) = одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене. Грин. III. 382.  
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Скреготати, -чу́, -чеш, гл. 1) Скрежетать. Зубами скрегоче. Шевч. 2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Чуб. V. 683. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби. 3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. тіменичка.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Чарчина, -ни, ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. Алв. 46. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.