Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гри́вня, -ні, ж. 1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2 1/2 коп. О. 1861. XI. 109; 1862. IV. 94. Став у брамі з мішком грошей і усім дав по гривні. Рудч. Ск. II. 163. Сказав на гривню правди. Ном. №6900. 2) золота́. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Лукаш. 153. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Чуб. III. 242. Ув. Гривня́ка. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку. Котл. Ен. II. 24.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь. Мет. 425.
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Посортувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсортировать.
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Учинок, -нку, м. Поступокъ, дѣло. Ном. № 4 4 99. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. до́брі вчинки. Добрий, хорошія дѣла. на гарячому вчинку (піймати). На мѣстѣ преступленія.