Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле.
Калюжка, -ки, ж. Ум. отъ калюжа.
Обстелити Cм. обстилати.
Постать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Святий дух буває в постаті голуба. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Обіясник у моїй постаті ходе.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання.
Праволомство, -ва, с. Нарушеніе закона, незаконное дѣйствіе.
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок.
Собольовий, -а, -е. = соболевий. А на йому шуба собольова.
Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ.
