Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гороби́нець, -нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. І. 167.
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.
Змигнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як... звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.  
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.
Перелюбство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. К. МХ. 41.
Повихнути, -ну, -неш, гл. Свихнуть. Се злий знак, особливо для парубків; таким приповідають, що повихнула твоя дівка ногу, т. е. сошла съ пути нравственности. Шух. І. 169.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Угадати Cм. угадувати.