Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Кучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ куча.
2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Горобці в очерет, а жиди в кучки.
Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся, гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю.
Настоптати Cм. настоптувати.
Невідничий, -чого, м. = невідник. Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку.
Нурець, -рця́ м.? Животи.
Перепійний, -а, -е. Относящійся къ перепою