Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

найменуватися

Найменува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Наименоваться, назваться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМЕНУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМЕНУВАТИСЯ"
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Любому́др, -ра, м. Мудрецъ. Ти засвітив, любомудре, світоч правди, волі. Шевч. 237.
Нів, но́ву, м. Новолуніе. Гайсин. у. и Желех.
Перемовити Cм. перемовляти.
Погрімання, -ня, с. Стукъ, звонъ, громъ. Погрімання кубків за трапезою. К. ЧР. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМЕНУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.