Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Благати, -гаю, -єш, гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. благати на поміч. Просить помощи.
Брехня, -ні, ж. Ложь, вранье. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. брехню точити. Врать. брехню завдавати. Обвинять во лжи. Не завдавай мені брехні, бо я зроду не брехала.
Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Золиш полотно. 2) Грызть голову. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш?
Продаж, -жу, м. Продажа. Несе молодиця на продаж або птицю, або овощі. Купля руки пече, а продаж грів. виставив грудину на продаж. Видно голую грудь.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.
Теревені, -нів, м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. тереве́ні гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Як почав теревені править.