Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назубити

Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБИТИ"
Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. Cм. вороття.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Собачка, -ки, м. и ж. 1) Ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.