Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Твори ж мою вже виважену волю.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. — якір. Поднимать, поднять якорь.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой.
Зароси́ти, -шу́, -сиш, гл. Оросить, замочить въ росѣ (одежду, обувь).
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Криком... зіпонув гайдамака.
Підлубник, -ка, м. Кусокъ кожи на задникѣ сапога.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить.
Позаманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Полянки, -нок, ж. Порода вишень.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
