Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Весіленько, -ка, с. Ум. отъ весілля.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Палга, -ги, ж. Плита. Угор.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Шкураття, -тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.