Банта, -ти, ж.
1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Кури сплять на бантах. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах.
2) мн. банти = вергуни.
Благо, -га, с. Благо, добро (заимствовано изъ церк. языка и въ нар. рѣчи не употребляется). Заспіваю Господеві за всі Його блага.
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Зава́тра, -ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полони́нах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. 188.
Обаринок, -нка, м. Крендель, баранка. Ум. обари́ночок. Як я їла винні япка, ще й обариночки.
Палубчастий, -а, -е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий.
Підсмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсмикати, -каю(-чу), -єш(-чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить.
Фіновщина, -ни, ж. = крижмо.