Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Залишто́вник, -ка, м. Въ оковкѣ крышки крестьянскаго сундука: каждая изъ короткихъ желѣзныхъ полосъ, идущихъ отъ шпуг къ угламъ сундука и захватывающихъ собою ли́штву. Вас. 150.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку. Млак. 92.
Спрягнути, -гну́, -не́ш, гл. Выпрыгнуть, выпрыснуть. Спрягнув як з лука. Чуб. 1. 303.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ. Вх. Зн. 76.