Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Їхав москаль буйволами. Ум. буйволик. Ув. буйволяка.
Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
На́рік нар. На будущій годъ. Бог його знає, що нарік буде.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти.
