Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье.
Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Іване! — Га? 2) А, ахъ, э, вотъ какъ! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! 3) Пѣсенный припѣвъ. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така!
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас.
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості.
Поклацати, -цаю, -єш, гл. Пощелкать зубами.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана.