Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Хата, 135. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Плівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка. ЕЗ. V. 93.
Приточувати, -чую, -єш, сов. в. приточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила. Ном. № 504. Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє. О. 1861. VI. 59. 2) Пришивать, пришить для удлиненія. Ой гуць-гуці! сорочечки куці, — будем робити, щоб приточити. Ном. № 9259. 3) Приводить, привести (примѣры, цитаты). Приточимо приклади. О. 1862. І. 81.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Федьк. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою. Алв. 7.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель. Черк. у.