Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вальс, -са, м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Вештання, -ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67.
Відгукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відгукнутися, -нуся, -нешся, гл. Откликаться; откликнуться. На моє прохання відгукнулись.
Займа́ння, -ня, с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. Харьк. 3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.
Росквитатися, -та́юся, -єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався. Ном.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ. Лохв. у.
Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.