Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надрочити

Надрочи́ти Cм. надрочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДРОЧИТИ"
Гряхоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. Стукотить гряхотитъ, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 67.
Двійча́стий, -а, -е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.
Жирови́й, -а, -е. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти въ картахъ). К. С. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата. К. ЦН. 314.
Царіградський, -а, -е. 1) Константинопольскій. 2)ка лоза. Раст. Elaeagnus hortensis L. ЗЮЗО. I. 121.
Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице. Левиц. І. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.